Цей рік був дуже непростим для нашої країни. Ми пережили ще один рік в умовах війни, втрату близьких, руйнування. Для кожного з нас найголовнішими цінностями стали мирне небо над головою, незалежність та свобода нашого народу, яку ми виборюємо щодня.

Щиро зичимо, щоб в новому році закінчилось безкінечне 24 лютого 2022 року. Нехай 2026 рік видасться переможним у всіх сенсах: для нашої України – над ворогом, для всіх людей – над тими стражданнями, які принесли окупанти на нашу землю.

У цей особливий період ми не можемо не згадати наших Захисників та Захисниць, які стоять на передовій захисту нашої Батьківщини, мужньо, віддано та безкомпромісно захищають незалежність України.

Віримо, що спільне для всіх українців бажання здійсниться у 2026 році, що світло переможе темряву.

На жаль, вже четвертий рік поспіль, ми зустрічаємо свято під час війни. Але окупанти не заберуть у нас свято. Всі українці на Різдво будуть молитися за нашу свободу і за Перемогу України.

Відзначаючи Різдво не забуваємо про наших Захисників і Захисниць, які не можуть бути зі своїми родинами. Завдяки їм ми маємо можливість відзначати зимові свята. Пам’ятаємо про це і шануємо їхні зусилля.

Христос народився! Славімо його!

14 грудня, в Україні вшановують героїв-рятівників, які ціною свого життя і здоров’я змогли здолати страшну трагедію XX століття.

Наслідки аварії назавжди змінили історію та долі тисяч людей, а пам’ять про ті події ще довго житиме в свідомості нашого народу.

Зараз, коли Україна чинить спротив вторгненню агресора, а окупанти погрожують усьому світові новою ядерною катастрофою, подвиг українських ліквідаторів набуває особливої ваги. Україна, як ніхто, знає ціну радіаційної безпеки і зробить усе, щоб нічого подібного до Чорнобильської катастрофи більше не сталося.

Низький уклін всім, хто боровся зі страшною бідою. Священна пам’ять про Ваш подвиг не згасне у віках і збережеться в серцях народу.
Пам’ятаємо…

Голодомор 1932-1933 років – одна з найтрагічніших сторінок української історії, яка поглинула мільйони безневинних, – не підлягає забуттю. Це — день великого суму та скорботи для українців.

Сьогодні, четвертий рік поспіль, вшанування пам’яті жертв сталінського режиму відбувається під час повномасштабної війни. У нинішній війні агресор переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – геноцид Українського народу. Він використовує схожі інструменти підкорення та інформаційні технології.

Трагічні події сьогоднішнього дня наочно показують нам всім, що дуже важлива жива пам’ять всіх жертв.

В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців і людей по всьому світу засвітити вогник у кожній домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу.

«Україна вистоїть. Україна не згасне. Україна збереже себе і правду.»

Пам’ятна дата, що вшановує мужність та патріотизм

українців, які відстояли свої споконвічні цінності: свободу, гідність та демократію.
Гідність і свобода, воля і незалежність, права людини – цінності, що плекали мрію, будували шлях до її втілення й нині дають силу та мужність захищати рідну землю від ворога.
У День Гідності та Свободи ми низько вклоняємося всім захисникам української державності, подвигу загиблих патріотів, які пішли у вічність заради нашого з Вами майбутнього.